Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

со своего плеча

  • 1 с плеча

    I
    С ПЛЕЧА отвечать, осуждать и т.п. coll
    [PrepP; Invar; adv]
    =====
    (to answer, condemn s.o. or sth. etc) right away, without thinking:
    - (condemn <judge, reject>) out of hand;
    - (decide) on the spur of the moment.
         ♦ [author's usage]...Решено было, что Капа расскажет ей о письме Миная, о Родичеве и Гузуне всё, как оно есть... Как она воспримет эту историю?.. Не осудит ли с беззаботного плеча? (Солженицын 10). It had been decided that Kapa should tell her about Minai's letter and the whole truth about Rodichev and Guzun....How would she react?...Mightn't she condemn them thoughtlessly, out of hand? (10a)
    II
    [PrepP; Invar; the resulting PrepP is a nonagreeing postmodif or subj-compl with быть (subj: a noun denoting a piece of clothing)]
    =====
    (a piece of clothing that) belonged to, was worn by another:
    - a hand-me-down (from s.o.);
    - from (part of) s.o.'s wardrobe;
    - once (at one time) s.o.'s;
    - off one's own back.
         ♦ Чемодан внесли кучер Селифан... и лакей Петрушка, малый лет тридцати, в просторном подержанном сюртуке, как видно, с барского плеча... (Гоголь 3). The trunk was brought in by the joint efforts of Selifan the coachman...and the valet Petrushka, a fellow of thirty or so, wearing a very loose, well-worn coat, evidently a hand-me-down from his master... (3e). The trunk was brought in by Selifan, the coach man... and Petrushka, the valet, a fellow of about thirty, wearing a shabby loose frock coat (apparently at one time his master's)... (3c).
         ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила ее чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
         ♦ "Ваше благородие! Отец наш вам жалует лошадь и шубу с своего плеча..." (Пушкин 2). "Your Honor, the Tsar Our Father is sending you as a present this horse and a fur coat off his own back" (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > с плеча

  • 2 с плеча

    I
    (отвечать, отрицать, рубить и т. п.) straight from the shoulder; attack smb. root and branch

    - Нельзя рубить с плеча, как это делает Тутаринов. Прежде нам надо детально разобраться, что это за ошибки, найти конкретных виновников, а потом уже принимать то или иное решение. (С. Бабаевский, Кавалер Золотой Звезды) — 'You can't attack him root and branch as Tutarinov has done. First of all we ought to find out in detail exactly what the mistakes have been, discover who the real culprits are, and then take decisions accordingly.'

    II
    ( чьего) (о костюме, платье, шубе и т. п.) coat (suit, etc.) off smb.'s back; hand-me-down from smb.'s shoulders

    - Ваше благородие! Отец наш вам жалует лошадь и шубу с своего плеча. (А. Пушкин, Капитанская дочка) — 'Your Honour! Our Master sends you this horse, and the coat off his back.'

    Чемодан внесли кучер Селифан, низенький человек в тулупчике, и лакей Петрушка, малый лет тридцати, в просторном подержанном сюртуке, как видно с барского плеча. (Н. Гоголь, Мёртвые души) — The small trunk was brought in by Selifan, the coachman, a squat little fellow in a short sheepskin coat, and by Petrushka, a flunky, a lad of thirty in a loose, much worn frock-coat, evidently a hand-me-down from his master's shoulders.

    Русско-английский фразеологический словарь > с плеча

  • 3 П-180

    С ПЛЕЧА2 чьего coll PrepP Invar the resulting PrepP is a nonagreeing postmodif or subj-compl with бытье ( subj: a noun denoting a piece of clothing)) (a piece of clothing that) belonged to, was worn by another
    a hand-me-down (from s.o.)
    from (part of) s.o. 's wardrobe once (at one time) s.o. fc
    со своего плеча = from one's own wardrobe
    off one's own back.
    Чемодан внесли кучер Селифан... и лакей Петрушка, малый лет тридцати, в просторном подержанном сюртуке, как видно, с барского плеча... (Гоголь 3). The trunk was brought in by the joint efforts of Selifan the coachman...and the valet Petrushka, a fellow of thirty or so, wearing a very loose, well-worn coat, evidently a hand-me-down from his master... (3e). The trunk was brought in by Selifan, the coachman...and Petrushka, the valet, a fellow of about thirty, wearing a shabby loose frock coat (apparently at one time his master's)... (3c).
    Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила ее чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счет отправила на материк (Гинзбург 2). Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
    Ваше благородие! Отец наш вам жалует лошадь и шубу с своего плеча...» (Пушкин 2). "Your Honor, the Tsar Our Father is sending you as a present this horse and a fur coat off his own back" (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > П-180

  • 4 плечо

    с
    1. кифт, китф, дӯш, шона; широкие плечи кифти паҳн; нести что--либо на плече чизе дар кифт гузошта бурдан; чизе бар дӯш бардошта бурдан
    2. анат. бозу, бозуи даст
    3. мн. плечи см. плечико 4;
    4. тех. кифти фашанг <> косая сажень в плечах [одами] чорпаҳлу; за плечами 1) қариб, наздик 2) дар гузашта; у него за плечами большой опыт работы вай таҷрибаи калони кор дорад; по плечу кому мувофиқ, зӯр мерасад, аз даст меояд, аз ӯҳда мебарояд; ему любая работа по плечу зӯраш ба ҳар кор мерасад; ӯ аз ӯҳдаи ҳама кор мебарояд; со всего плеча бо тамоми қувва, қулочкаш карда, кашидаву кушода; ударить со всего плеча бо тамоми қувва [аз боло ба поён] задан; с плеча фикр (мулоҳиза, андеша) накарда, бефикрона, ақлро надавонда; с чьего-л. плеча либрси каси дигар; подарить кому-л. шубу со своего плеча пӯстини худро кашида ба касе бахшидан; с чужого плеча либоси каси дигар, либоси ориятӣ; с плеч долой аз сар соқит; плечо в плечо, плечо к плечу, плечом к плечу 1) (рядом) паҳлу ба паҳлу, дӯш ба дӯш, кифт ба кифт 2) (вместе) ҳамроҳ, якҷоя, аҳлона; баиттифоқ; бороться плечом к плечу якҷоя мубориза бурдан; на плечах противника (неприятеля) воен. аз паи душмани ақибнишинанда (гурехтаистода); пожать плечами 1) кифт афшондан, кифтро боло (дарҳам) кашидан 2) ҳайрон шудан, тааҷҷуб кардан; взвалить (положть) на плечи кого, чи, кому бор кардан, супурдан, ҳавола кардан (ба касе кореро); вывезти (вынести) на [своих] плечах тамоми бори ягон корро танҳо бардоштан; иметь голову на плечах фаҳм (фаросат) доштан; лежать (быть) на плечах у кого-л. дар ӯҳдаи касе будан; ложиться на плечи кому-л. ба гардаии касе бор шудан, ба масъулияти касе гузошта шудан; переложить на плечи кого-л., чьй-л., кому-л. ба гардани каси дигар гузоштан (бор кардан), корро ба каси дигар ҳавола кардан; сбросить с плеч кого-что аз сар соқит кардан; сидеть на плечах противникадушмани гурехтаистодаро аз наздик таъқиб кардан; язык на плече у кого бисёр хаставу монда шуда; как (словно) гора с плеч [свалилась] аз кӯҳ гузаштагӣ барин, куҳ аз кифт афтодагӣ барин

    Русско-таджикский словарь > плечо

  • 5 Г-293

    с (от) ГОЛОВЫ до ног (до пят, ДО ПЯТОК coll) С НОГ ДО ГОЛОВЫ PrepP these forms only fixed WO
    1. ( adv or modif) including the entirety of one's body, being: мокрый
    облить, обдать кого чем, осмотреть кого, одетый во что и т. п.) \Г-293 be wet (drench s.o., cover s.o. with sth., look s.o. over, be dressed in sth. etc) from head to foot (from head to toe, from top to toe)
    осмотреть (смерить взглядом) кого \Г-293 \Г-293 look s.o. up and down
    give s.o. the once-over
    (of a thought, emotion etc) X завладел Y-ом - = Y was completely overcome (overwhelmed) by X
    Y was seized by X
    одеть кого \Г-293 (во что) = give (buy) s.o. a full (complete) set of clothing.
    Влад хочет встать, подняться, чтобы пойти туда, к зелёной воде под берегом, но здесь хлёсткая боль пронизывает его с головы до ног... (Максимов 2). Vlad wanted to get up and walk down the beach to the green water's edge, but at that moment a searing pain shot through him from head to foot (2a).
    Варвара скептическим взглядом окинула его (Егоршу) с ног до головы (Абрамов 1). Varvara sized him (Egorsha) up skeptically from head totoe(la).
    Стоявшие кучкою поодаль любопытные мешали знахарке. Она недобрым взглядом смеривала их с головы до ног (Пастернак 1). The knot of curious onlookers who stood at a distance annoyed the witch, and she measured them from top to toe with a hostile look (1a).
    Жена директора смерила её взглядом с ног до головы (Чуковская 1). The director's wife looked her up and down (1a).
    Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
    В голосе своего коллеги Пчёлкин уловил нечто такое, что с ног до головы прохватило его ознобом... (Катаев 3). ( context transl) Pcholkin detected in his colleague's voice something that sent a shiver all the way up his spine (3a).
    2. вооружить кого, вооружённый \Г-293 ( adv or modif) (to be) fully (armed): (armed) to the teeth (to the hilt).
    3. (nonagreeing modif) (one is a person of a certain type) in every respect, in every way
    every inch a (the) NP
    a NP through and through a NP from head to toe (to foot) a NP all the way (in limited contexts) a NP born and bred.
    ...Чехов, как большинство его современников, был чужд изобразительному искусству и понимал культуру главным образом как просвещение. Он был «литератором» с ног до головы... (Терц 3)....Like most of his contemporaries, Chekhov was indifferent to the visual arts and understood culture mainly as education. He was a "literary man" from head to foot... (3a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Г-293

  • 6 от головы до ног

    С <OT> ГОЛОВЫ ДО НОГ <ДО ПЯТ, ДО ПЯТОК coll>; С НОГ ДО ГОЛОВЫ
    [PrepP; these forms only; fixed WO]
    =====
    1. [adv or modif]
    including the entirety of one's body, being:
    - мокрый <облить, обдать кого чем, осмотреть кого, одетый во что и т.п.> от головы до ног be wet (drench s.o., cover s.o. with sth., look s.o. over, be dressed in sth. etc) from head to foot <from head to toe, from top to toe>;
    - give s.o. the once-over;
    || [of a thought, emotion etc] X завладел Y-ом от головы до ног Y was completely overcome < overwhelmed> by X;
    || одеть кого от головы до ног (во что) give < buy> s.o. a full (complete) set of clothing.
         ♦ Влад хочет встать, подняться, чтобы пойти туда, к зелёной воде под берегом, но здесь хлёсткая боль пронизывает его с головы до ног... (Максимов 2). Vlad wanted to get up and walk down the beach to the green water's edge, but at that moment a searing pain shot through him from head to foot (2a).
         ♦ Варвара скептическим взглядом окинула его [Егоршу] с ног до головы( Абрамов 1). Varvara sized him [Egorsha] up skeptically from head totoe(1a).
         ♦ Стоявшие кучкою поодаль любопытные мешали знахарке. Она недобрым взглядом смеривала их с головы до ног (Пастернак 1). The knot of curious onlookers who stood at a distance annoyed the witch, and she measured them from top to toe with a hostile look (1a).
         ♦ Жена директора смерила её взглядом с ног до головы (Чуковская 1). The director's wife looked her up and down (1a).
         ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
         ♦ В голосе своего коллеги Пчёлкин уловил нечто такое, что с ног до головы прохватило его ознобом... (Катаев 3). [context transl] Pcholkin detected in his colleague's voice something that sent a shiver all the way up his spine (3a).
    2. вооружить кого, вооружённый - [adv or modif]
    (to be) fully (armed):
    - (armed) to the teeth < to the hilt>.
    3. [nonagreeing modif]
    (one is a person of a certain type) in every respect, in every way:
    - every inch a < the> [NP];
    - a [NP] from head to toe < to foot>;
    - a [NP] all the way;
    - [in limited contexts] a [NP] born and bred.
         ♦...Чехов, как большинство его современников, был чужд изобразительному искусству и понимал культуру главным образом как просвещение. Он был "литератором" с ног до головы... (Терц 3) Like most of his contemporaries, Chekhov was indifferent to the visual arts and understood culture mainly as education. He was a "literary man" from head to foot... (3a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > от головы до ног

  • 7 от головы до пят

    С <OT> ГОЛОВЫ ДО НОГ <ДО ПЯТ, ДО ПЯТОК coll>; С НОГ ДО ГОЛОВЫ
    [PrepP; these forms only; fixed WO]
    =====
    1. [adv or modif]
    including the entirety of one's body, being:
    - мокрый <облить, обдать кого чем, осмотреть кого, одетый во что и т.п.> от головы до пят be wet (drench s.o., cover s.o. with sth., look s.o. over, be dressed in sth. etc) from head to foot <from head to toe, from top to toe>;
    - give s.o. the once-over;
    || [of a thought, emotion etc] X завладел Y-ом от головы до пят Y was completely overcome < overwhelmed> by X;
    || одеть кого от головы до пят (во что) give < buy> s.o. a full (complete) set of clothing.
         ♦ Влад хочет встать, подняться, чтобы пойти туда, к зелёной воде под берегом, но здесь хлёсткая боль пронизывает его с головы до ног... (Максимов 2). Vlad wanted to get up and walk down the beach to the green water's edge, but at that moment a searing pain shot through him from head to foot (2a).
         ♦ Варвара скептическим взглядом окинула его [Егоршу] с ног до головы( Абрамов 1). Varvara sized him [Egorsha] up skeptically from head totoe(1a).
         ♦ Стоявшие кучкою поодаль любопытные мешали знахарке. Она недобрым взглядом смеривала их с головы до ног (Пастернак 1). The knot of curious onlookers who stood at a distance annoyed the witch, and she measured them from top to toe with a hostile look (1a).
         ♦ Жена директора смерила её взглядом с ног до головы (Чуковская 1). The director's wife looked her up and down (1a).
         ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
         ♦ В голосе своего коллеги Пчёлкин уловил нечто такое, что с ног до головы прохватило его ознобом... (Катаев 3). [context transl] Pcholkin detected in his colleague's voice something that sent a shiver all the way up his spine (3a).
    2. вооружить кого, вооружённый - [adv or modif]
    (to be) fully (armed):
    - (armed) to the teeth < to the hilt>.
    3. [nonagreeing modif]
    (one is a person of a certain type) in every respect, in every way:
    - every inch a < the> [NP];
    - a [NP] from head to toe < to foot>;
    - a [NP] all the way;
    - [in limited contexts] a [NP] born and bred.
         ♦...Чехов, как большинство его современников, был чужд изобразительному искусству и понимал культуру главным образом как просвещение. Он был "литератором" с ног до головы... (Терц 3) Like most of his contemporaries, Chekhov was indifferent to the visual arts and understood culture mainly as education. He was a "literary man" from head to foot... (3a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > от головы до пят

  • 8 от головы до пяток

    С <OT> ГОЛОВЫ ДО НОГ <ДО ПЯТ, ДО ПЯТОК coll>; С НОГ ДО ГОЛОВЫ
    [PrepP; these forms only; fixed WO]
    =====
    1. [adv or modif]
    including the entirety of one's body, being:
    - мокрый <облить, обдать кого чем, осмотреть кого, одетый во что и т.п.> от головы до пяток be wet (drench s.o., cover s.o. with sth., look s.o. over, be dressed in sth. etc) from head to foot <from head to toe, from top to toe>;
    - give s.o. the once-over;
    || [of a thought, emotion etc] X завладел Y-ом от головы до пяток Y was completely overcome < overwhelmed> by X;
    || одеть кого от головы до пяток (во что) give < buy> s.o. a full (complete) set of clothing.
         ♦ Влад хочет встать, подняться, чтобы пойти туда, к зелёной воде под берегом, но здесь хлёсткая боль пронизывает его с головы до ног... (Максимов 2). Vlad wanted to get up and walk down the beach to the green water's edge, but at that moment a searing pain shot through him from head to foot (2a).
         ♦ Варвара скептическим взглядом окинула его [Егоршу] с ног до головы( Абрамов 1). Varvara sized him [Egorsha] up skeptically from head totoe(1a).
         ♦ Стоявшие кучкою поодаль любопытные мешали знахарке. Она недобрым взглядом смеривала их с головы до ног (Пастернак 1). The knot of curious onlookers who stood at a distance annoyed the witch, and she measured them from top to toe with a hostile look (1a).
         ♦ Жена директора смерила её взглядом с ног до головы (Чуковская 1). The director's wife looked her up and down (1a).
         ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
         ♦ В голосе своего коллеги Пчёлкин уловил нечто такое, что с ног до головы прохватило его ознобом... (Катаев 3). [context transl] Pcholkin detected in his colleague's voice something that sent a shiver all the way up his spine (3a).
    2. вооружить кого, вооружённый - [adv or modif]
    (to be) fully (armed):
    - (armed) to the teeth < to the hilt>.
    3. [nonagreeing modif]
    (one is a person of a certain type) in every respect, in every way:
    - every inch a < the> [NP];
    - a [NP] from head to toe < to foot>;
    - a [NP] all the way;
    - [in limited contexts] a [NP] born and bred.
         ♦...Чехов, как большинство его современников, был чужд изобразительному искусству и понимал культуру главным образом как просвещение. Он был "литератором" с ног до головы... (Терц 3) Like most of his contemporaries, Chekhov was indifferent to the visual arts and understood culture mainly as education. He was a "literary man" from head to foot... (3a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > от головы до пяток

  • 9 с головы до ног

    С <OT> ГОЛОВЫ ДО НОГ <ДО ПЯТ, ДО ПЯТОК coll>; С НОГ ДО ГОЛОВЫ
    [PrepP; these forms only; fixed WO]
    =====
    1. [adv or modif]
    including the entirety of one's body, being:
    - мокрый <облить, обдать кого чем, осмотреть кого, одетый во что и т.п.> с головы до ног be wet (drench s.o., cover s.o. with sth., look s.o. over, be dressed in sth. etc) from head to foot <from head to toe, from top to toe>;
    - give s.o. the once-over;
    || [of a thought, emotion etc] X завладел Y-ом с головы до ног Y was completely overcome < overwhelmed> by X;
    || одеть кого с головы до ног (во что) give < buy> s.o. a full (complete) set of clothing.
         ♦ Влад хочет встать, подняться, чтобы пойти туда, к зелёной воде под берегом, но здесь хлёсткая боль пронизывает его с головы до ног... (Максимов 2). Vlad wanted to get up and walk down the beach to the green water's edge, but at that moment a searing pain shot through him from head to foot (2a).
         ♦ Варвара скептическим взглядом окинула его [Егоршу] с ног до головы( Абрамов 1). Varvara sized him [Egorsha] up skeptically from head totoe(1a).
         ♦ Стоявшие кучкою поодаль любопытные мешали знахарке. Она недобрым взглядом смеривала их с головы до ног (Пастернак 1). The knot of curious onlookers who stood at a distance annoyed the witch, and she measured them from top to toe with a hostile look (1a).
         ♦ Жена директора смерила её взглядом с ног до головы (Чуковская 1). The director's wife looked her up and down (1a).
         ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
         ♦ В голосе своего коллеги Пчёлкин уловил нечто такое, что с ног до головы прохватило его ознобом... (Катаев 3). [context transl] Pcholkin detected in his colleague's voice something that sent a shiver all the way up his spine (3a).
    2. вооружить кого, вооружённый - [adv or modif]
    (to be) fully (armed):
    - (armed) to the teeth < to the hilt>.
    3. [nonagreeing modif]
    (one is a person of a certain type) in every respect, in every way:
    - every inch a < the> [NP];
    - a [NP] from head to toe < to foot>;
    - a [NP] all the way;
    - [in limited contexts] a [NP] born and bred.
         ♦...Чехов, как большинство его современников, был чужд изобразительному искусству и понимал культуру главным образом как просвещение. Он был "литератором" с ног до головы... (Терц 3) Like most of his contemporaries, Chekhov was indifferent to the visual arts and understood culture mainly as education. He was a "literary man" from head to foot... (3a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > с головы до ног

  • 10 с головы до пят

    С <OT> ГОЛОВЫ ДО НОГ <ДО ПЯТ, ДО ПЯТОК coll>; С НОГ ДО ГОЛОВЫ
    [PrepP; these forms only; fixed WO]
    =====
    1. [adv or modif]
    including the entirety of one's body, being:
    - мокрый <облить, обдать кого чем, осмотреть кого, одетый во что и т.п.> с головы до пят be wet (drench s.o., cover s.o. with sth., look s.o. over, be dressed in sth. etc) from head to foot <from head to toe, from top to toe>;
    - give s.o. the once-over;
    || [of a thought, emotion etc] X завладел Y-ом с головы до пят Y was completely overcome < overwhelmed> by X;
    || одеть кого с головы до пят (во что) give < buy> s.o. a full (complete) set of clothing.
         ♦ Влад хочет встать, подняться, чтобы пойти туда, к зелёной воде под берегом, но здесь хлёсткая боль пронизывает его с головы до ног... (Максимов 2). Vlad wanted to get up and walk down the beach to the green water's edge, but at that moment a searing pain shot through him from head to foot (2a).
         ♦ Варвара скептическим взглядом окинула его [Егоршу] с ног до головы( Абрамов 1). Varvara sized him [Egorsha] up skeptically from head totoe(1a).
         ♦ Стоявшие кучкою поодаль любопытные мешали знахарке. Она недобрым взглядом смеривала их с головы до ног (Пастернак 1). The knot of curious onlookers who stood at a distance annoyed the witch, and she measured them from top to toe with a hostile look (1a).
         ♦ Жена директора смерила её взглядом с ног до головы (Чуковская 1). The director's wife looked her up and down (1a).
         ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
         ♦ В голосе своего коллеги Пчёлкин уловил нечто такое, что с ног до головы прохватило его ознобом... (Катаев 3). [context transl] Pcholkin detected in his colleague's voice something that sent a shiver all the way up his spine (3a).
    2. вооружить кого, вооружённый - [adv or modif]
    (to be) fully (armed):
    - (armed) to the teeth < to the hilt>.
    3. [nonagreeing modif]
    (one is a person of a certain type) in every respect, in every way:
    - every inch a < the> [NP];
    - a [NP] from head to toe < to foot>;
    - a [NP] all the way;
    - [in limited contexts] a [NP] born and bred.
         ♦...Чехов, как большинство его современников, был чужд изобразительному искусству и понимал культуру главным образом как просвещение. Он был "литератором" с ног до головы... (Терц 3) Like most of his contemporaries, Chekhov was indifferent to the visual arts and understood culture mainly as education. He was a "literary man" from head to foot... (3a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > с головы до пят

  • 11 с головы до пяток

    С <OT> ГОЛОВЫ ДО НОГ <ДО ПЯТ, ДО ПЯТОК coll>; С НОГ ДО ГОЛОВЫ
    [PrepP; these forms only; fixed WO]
    =====
    1. [adv or modif]
    including the entirety of one's body, being:
    - мокрый <облить, обдать кого чем, осмотреть кого, одетый во что и т.п.> с головы до пяток be wet (drench s.o., cover s.o. with sth., look s.o. over, be dressed in sth. etc) from head to foot <from head to toe, from top to toe>;
    - give s.o. the once-over;
    || [of a thought, emotion etc] X завладел Y-ом с головы до пяток Y was completely overcome < overwhelmed> by X;
    || одеть кого с головы до пяток (во что) give < buy> s.o. a full (complete) set of clothing.
         ♦ Влад хочет встать, подняться, чтобы пойти туда, к зелёной воде под берегом, но здесь хлёсткая боль пронизывает его с головы до ног... (Максимов 2). Vlad wanted to get up and walk down the beach to the green water's edge, but at that moment a searing pain shot through him from head to foot (2a).
         ♦ Варвара скептическим взглядом окинула его [Егоршу] с ног до головы( Абрамов 1). Varvara sized him [Egorsha] up skeptically from head totoe(1a).
         ♦ Стоявшие кучкою поодаль любопытные мешали знахарке. Она недобрым взглядом смеривала их с головы до ног (Пастернак 1). The knot of curious onlookers who stood at a distance annoyed the witch, and she measured them from top to toe with a hostile look (1a).
         ♦ Жена директора смерила её взглядом с ног до головы (Чуковская 1). The director's wife looked her up and down (1a).
         ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
         ♦ В голосе своего коллеги Пчёлкин уловил нечто такое, что с ног до головы прохватило его ознобом... (Катаев 3). [context transl] Pcholkin detected in his colleague's voice something that sent a shiver all the way up his spine (3a).
    2. вооружить кого, вооружённый - [adv or modif]
    (to be) fully (armed):
    - (armed) to the teeth < to the hilt>.
    3. [nonagreeing modif]
    (one is a person of a certain type) in every respect, in every way:
    - every inch a < the> [NP];
    - a [NP] from head to toe < to foot>;
    - a [NP] all the way;
    - [in limited contexts] a [NP] born and bred.
         ♦...Чехов, как большинство его современников, был чужд изобразительному искусству и понимал культуру главным образом как просвещение. Он был "литератором" с ног до головы... (Терц 3) Like most of his contemporaries, Chekhov was indifferent to the visual arts and understood culture mainly as education. He was a "literary man" from head to foot... (3a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > с головы до пяток

  • 12 с ног до головы

    С <OT> ГОЛОВЫ ДО НОГ <ДО ПЯТ, ДО ПЯТОК coll>; С НОГ ДО ГОЛОВЫ
    [PrepP; these forms only; fixed WO]
    =====
    1. [adv or modif]
    including the entirety of one's body, being:
    - мокрый <облить, обдать кого чем, осмотреть кого, одетый во что и т.п.> с ног до головы be wet (drench s.o., cover s.o. with sth., look s.o. over, be dressed in sth. etc) from head to foot <from head to toe, from top to toe>;
    - give s.o. the once-over;
    || [of a thought, emotion etc] X завладел Y-ом с ног до головы Y was completely overcome < overwhelmed> by X;
    || одеть кого с ног до головы (во что) give < buy> s.o. a full (complete) set of clothing.
         ♦ Влад хочет встать, подняться, чтобы пойти туда, к зелёной воде под берегом, но здесь хлёсткая боль пронизывает его с головы до ног... (Максимов 2). Vlad wanted to get up and walk down the beach to the green water's edge, but at that moment a searing pain shot through him from head to foot (2a).
         ♦ Варвара скептическим взглядом окинула его [Егоршу] с ног до головы (Абрамов 1). Varvara sized him [Egorsha] up skeptically from head totoe(1a).
         ♦ Стоявшие кучкою поодаль любопытные мешали знахарке. Она недобрым взглядом смеривала их с головы до ног (Пастернак 1). The knot of curious onlookers who stood at a distance annoyed the witch, and she measured them from top to toe with a hostile look (1a).
         ♦ Жена директора смерила её взглядом с ног до головы (Чуковская 1). The director's wife looked her up and down (1a).
         ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
         ♦ В голосе своего коллеги Пчёлкин уловил нечто такое, что с ног до головы прохватило его ознобом... (Катаев 3). [context transl] Pcholkin detected in his colleague's voice something that sent a shiver all the way up his spine (3a).
    2. вооружить кого, вооружённый - [adv or modif]
    (to be) fully (armed):
    - (armed) to the teeth < to the hilt>.
    3. [nonagreeing modif]
    (one is a person of a certain type) in every respect, in every way:
    - every inch a < the> [NP];
    - a [NP] from head to toe < to foot>;
    - a [NP] all the way;
    - [in limited contexts] a [NP] born and bred.
         ♦...Чехов, как большинство его современников, был чужд изобразительному искусству и понимал культуру главным образом как просвещение. Он был "литератором" с ног до головы... (Терц 3) Like most of his contemporaries, Chekhov was indifferent to the visual arts and understood culture mainly as education. He was a "literary man" from head to foot... (3a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > с ног до головы

  • 13 С-698

    ЗА СВОЙ СЧЁТ PrepP Invar
    1. Also: HA СВОЙ СЧЁТ
    ЗА (НА) СОБСТВЕННЫЙ СЧЁТ adv
    so as to be paid for by o.s.: (do sth.) at one's own expense
    (pay for sth.) out of onefc own pocket (pay for sth.) o.s.
    Это чудовищно несправедливо, говорит Мазила. Я -художник. Моё законное право побывать в музеях Франции и Италии... Я хочу поехать туда за свой счёт. Никаких преступлений я не совершал... И меня не пускают (Зиновьев 1). "It's monstrously unjust," said Dauber. "I am an artist. It is my legal right to visit museums in France and Italy...I want to travel at my own expense. I haven't committed any crimes....And yet they won't let me go" (1a).
    «Я бы постоянную сиделку за свой счёт пригласила, - мне говорят, и это нельзя?» (Солженицын 10). "...I'dbe ready to pay for a permanent nurse out of my own pocket. But they tell me that's not allowed either" (10a).
    Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). ( context transl) Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
    2. отпуск - (nonagreeing modif) time off from work during which one does not receive pay
    leave (leave of absence) without pay
    unpaid leave (leave of absence) leave of absence at one's own expense.
    Надо быть сумасшедшим, чтобы в такое время прийти в отдел кадров и просить отпуск за свой счёт (Михайловская 1). One would have to be insane to ask for leave-without-pay right now (1a).
    Отец взял отпуск за свой счёт и поехал с Килей в Москву (Некрасов 1). Her father took a leave of absence at his own expense and accompanied Kilia to Moscow (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > С-698

  • 14 за свой счет

    [PrepP; Invar]
    =====
    1. Also: На СВОЙ СЧЕТ; ЗА <НА> СОБСТВЕННЫЙ СЧЕТ [adv]
    so as to be paid for by o.s.:
    - (do sth.) at one's own expense;
    - (pay for sth.) out of one's own pocket;
    - (pay for sth.) o.s.
         ♦ Это чудовищно несправедливо, говорит Мазила. Я - художник. Моё законное право побывать в музеях Франции и Италии... Я хочу поехать туда за свой счёт. Никаких преступлений я не совершал... И меня не пускают (Зиновьев 1). "It's monstrously unjust," said Dauber. "I am an artist. It is my legal right to visit museums in France and Italy....I want to travel at my own expense. I haven't committed any crimes....And yet they won't let me go" (1a).
         ♦ "Я бы постоянную сиделку за свой счёт пригласила, - мне говорят, и это нельзя?" (Солженицын 10). "...I'dbe ready to pay for a permanent nurse out of my own pocket. But they tell me that's not allowed either" (10a).
         ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). [context transl] Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
    2. отпуск за свой счет [nonagreeing modif]
    time off from work during which one does not receive pay:
    - leave < leave of absence> without pay;
    - unpaid leave < leave of absence>;
    - leave of absence at one's own expense.
         ♦ Надо быть сумасшедшим, чтобы в такое время прийти в отдел кадров и просить отпуск за свой счёт (Михайловская 1). One would have to be insane to ask for leave-without-pay right now (1a).
         ♦ Отец взял отпуск за свой счёт и поехал с Килей в Москву (Некрасов 1). Her father took a leave of absence at his own expense and accompanied Kilia to Moscow (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > за свой счет

  • 15 за собственный счет

    [PrepP; Invar]
    =====
    1. Also: На СВОЙ СЧЕТ; ЗА <НА> СОБСТВЕННЫЙ СЧЕТ [adv]
    so as to be paid for by o.s.:
    - (do sth.) at one's own expense;
    - (pay for sth.) out of one's own pocket;
    - (pay for sth.) o.s.
         ♦ Это чудовищно несправедливо, говорит Мазила. Я - художник. Моё законное право побывать в музеях Франции и Италии... Я хочу поехать туда за свой счёт. Никаких преступлений я не совершал... И меня не пускают (Зиновьев 1). "It's monstrously unjust," said Dauber. "I am an artist. It is my legal right to visit museums in France and Italy....I want to travel at my own expense. I haven't committed any crimes....And yet they won't let me go" (1a).
         ♦ "Я бы постоянную сиделку за свой счёт пригласила, - мне говорят, и это нельзя?" (Солженицын 10). "...I'dbe ready to pay for a permanent nurse out of my own pocket. But they tell me that's not allowed either" (10a).
         ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). [context transl] Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
    2. отпуск за собственный счет [nonagreeing modif]
    time off from work during which one does not receive pay:
    - leave < leave of absence> without pay;
    - unpaid leave < leave of absence>;
    - leave of absence at one's own expense.
         ♦ Надо быть сумасшедшим, чтобы в такое время прийти в отдел кадров и просить отпуск за свой счёт (Михайловская 1). One would have to be insane to ask for leave-without-pay right now (1a).
         ♦ Отец взял отпуск за свой счёт и поехал с Килей в Москву (Некрасов 1). Her father took a leave of absence at his own expense and accompanied Kilia to Moscow (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > за собственный счет

  • 16 на свой счет

    [PrepP; Invar]
    =====
    1. Also: На СВОЙ СЧЕТ; ЗА <НА> СОБСТВЕННЫЙ СЧЕТ [adv]
    so as to be paid for by o.s.:
    - (do sth.) at one's own expense;
    - (pay for sth.) out of one's own pocket;
    - (pay for sth.) o.s.
         ♦ Это чудовищно несправедливо, говорит Мазила. Я - художник. Моё законное право побывать в музеях Франции и Италии... Я хочу поехать туда за свой счёт. Никаких преступлений я не совершал... И меня не пускают (Зиновьев 1). "It's monstrously unjust," said Dauber. "I am an artist. It is my legal right to visit museums in France and Italy....I want to travel at my own expense. I haven't committed any crimes....And yet they won't let me go" (1a).
         ♦ "Я бы постоянную сиделку за свой счёт пригласила, - мне говорят, и это нельзя?" (Солженицын 10). "...I'dbe ready to pay for a permanent nurse out of my own pocket. But they tell me that's not allowed either" (10a).
         ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). [context transl] Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
    2. отпуск на свой счет [nonagreeing modif]
    time off from work during which one does not receive pay:
    - leave < leave of absence> without pay;
    - unpaid leave < leave of absence>;
    - leave of absence at one's own expense.
         ♦ Надо быть сумасшедшим, чтобы в такое время прийти в отдел кадров и просить отпуск за свой счёт (Михайловская 1). One would have to be insane to ask for leave-without-pay right now (1a).
         ♦ Отец взял отпуск за свой счёт и поехал с Килей в Москву (Некрасов 1). Her father took a leave of absence at his own expense and accompanied Kilia to Moscow (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > на свой счет

  • 17 на собственный счет

    [PrepP; Invar]
    =====
    1. Also: На СВОЙ СЧЕТ; ЗА <НА> СОБСТВЕННЫЙ СЧЕТ [adv]
    so as to be paid for by o.s.:
    - (do sth.) at one's own expense;
    - (pay for sth.) out of one's own pocket;
    - (pay for sth.) o.s.
         ♦ Это чудовищно несправедливо, говорит Мазила. Я - художник. Моё законное право побывать в музеях Франции и Италии... Я хочу поехать туда за свой счёт. Никаких преступлений я не совершал... И меня не пускают (Зиновьев 1). "It's monstrously unjust," said Dauber. "I am an artist. It is my legal right to visit museums in France and Italy....I want to travel at my own expense. I haven't committed any crimes....And yet they won't let me go" (1a).
         ♦ "Я бы постоянную сиделку за свой счёт пригласила, - мне говорят, и это нельзя?" (Солженицын 10). "...I'dbe ready to pay for a permanent nurse out of my own pocket. But they tell me that's not allowed either" (10a).
         ♦ Эта Ира чем-то так очаровала всемогущую Гридасову, что та снабдила её чистым паспортом, одела с ног до головы в одежду со своего плеча и на свой счёт отправила на материк (Гинзбург 2). [context transl] Ira had somehow cast such a spell on the omnipotent Gridasova that the latter had provided her with a perfectly clean passport, given her a complete set of clothing from her own wardrobe, and paid for her passage back to the mainland (2a).
    2. отпуск на собственный счет [nonagreeing modif]
    time off from work during which one does not receive pay:
    - leave < leave of absence> without pay;
    - unpaid leave < leave of absence>;
    - leave of absence at one's own expense.
         ♦ Надо быть сумасшедшим, чтобы в такое время прийти в отдел кадров и просить отпуск за свой счёт (Михайловская 1). One would have to be insane to ask for leave-without-pay right now (1a).
         ♦ Отец взял отпуск за свой счёт и поехал с Килей в Москву (Некрасов 1). Her father took a leave of absence at his own expense and accompanied Kilia to Moscow (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > на собственный счет

  • 18 кудаш пуаш

    дать, уступить, отдать со своего плеча

    Тудланат (Айметлан) кидшагатшым кудаш пуаш логале. А. Бик. И Аймету пришлось уступить свои наручные часы.

    Составной глагол. Основное слово:

    кудашаш

    Марийско-русский словарь > кудаш пуаш

  • 19 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 20 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

См. также в других словарях:

  • Трехглавая мышца плеча — Трехглавая мышца плеча, m. triceps brachii , крупная, длинная, распола­гается па протяжении всей задней поверх­ности плеча, от лопатки до локтевого от­ростка. Мышца имеет три головки: длинную, ла­теральную и медиальную. Вверху, у места своего… …   Атлас анатомии человека

  • Костюм эпохи Позднего Средневековья (Франция) — Костюм эпохи Позднего Средневековья выполнял во многом социальную функцию. Ношение платья в XIV XVI веках определялось понятием «луковицы», когда верхнее платье надевалось поверх нижнего, и количество слоёв зависело от социального статуса хозяина …   Википедия

  • ПЛЕЧО — плеча, мн. плечи (плеча устар.), плеч (плечей устар.), плечам (плечам обл.), плечами (плечьми устар.), плечах (плечах обл.), ср. 1. Часть туловища от шеи до руки. Правое, левое плечо. Взвалить ношу на плечо. Посадить ребенка на плечи. Правое… …   Толковый словарь Ушакова

  • Дмитрий Юрьевич Шемяка — В Википедии есть статьи о других людях с именем Дмитрий Юрьевич. Дмитрий Юрьевич Шемяка …   Википедия

  • плечо —   (Словно) гора (бремя, тяжесть) упала (упало) или свалилась (свалилось) с плеч стало легко, наступило облегчение, потому что то, что заботило, тяготило, уже не существует.     С плеч упало тяжелое бремя, написал я четыре главы. Некрасов. У него… …   Фразеологический словарь русского языка

  • свой — своего; м.; СВОЯ, своей; ж.; СВОЁ, своего; ср.; мн.: свои, своих. местоим. прил. 1. Принадлежащий или свойственный себе. Сделать своими руками. Не верить своим глазам. Своя голова на плечах. Пожаловать со своего плеча (об одежде). По своему… …   Энциклопедический словарь

  • свой — I см. свой; его; м.; разг. О муже, супруге. Побаиваешься своего то? II = своя/, своё; своего/; м. см. тж. свой, по своему, в своё время, своим ходом …   Словарь многих выражений

  • Воздушные атаки (рестлинг) — Файл:ReyMysterioSpringboardDudley.jpg Рей Мистерио проводит Мистерио Сентон на Ди Воне Дадли. Воздушные атаки используются в рестлинге, чтобы показать скорость и технику рестлера. Эти движения в основном проводят маленькие рестлеры, которые не… …   Википедия

  • Рестлинг Воздушные атаки — Файл:ReyMysterioSpringboardDudley.jpg Рей Мистерио проводит Мистерио Сентон на Ди Воне Дадли. Воздушные атаки используются в рестлинге, чтобы показать скорость и технику рестлера. Эти движения в основном проводят маленькие рестлеры, которые не… …   Википедия

  • Воздушные атаки (реслинг) — Эта страница требует существенной переработки. Возможно, её необходимо викифицировать, дополнить или переписать. Пояснение причин и обсуждение на странице Википедия:К улучшению/13 июля 2012. Дата постановки к улучшению 13 июля 2012. Воздушные… …   Википедия

  • Хоккей с шайбой — Хоккей с шайбой. Золотая монета Банка России, 200 руб., 2010 г. Хоккей с шайбой  командная спортивная игра на льду, разновидность хоккея, заключающаяся в противоборстве двух команд на коньках, которые, передавая ша …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»